Знов могили в степу, догоряють хати,
Кров і сльози течуть потічками,
Невідомо за що, їм прийшлося лягти,
На Донеччині під номерами.
Пішли прахом хліба, погорів урожай,
А поля давно зорані «градом»
І звучить по степу: «Убивай!», «Добивай!»
Так звучало і під Сталінградом…
Та тоді ми разом у поволжських степах,
Зупиняли фашистів на Волзі,
А тепер в нас рашисти в донецьких полях,
Свої «200» додому вивозять.
Схаменіться «брати», тут могили для вас,
Бо земля наша родить героїв,
Ви з війною до нас і прийде отой час,
Переможемо вас ми без зброї.
Слава Україні! Героям слава!
Ця наволоч не схаменеться, бо вони їдуть сюди заробляти і вбивати укропів їм за радість... Але Господь нас не покине, бо ми на своїй землі, а вони вдерлися на чужу, як шакали у пошуках здобичі... Сильні рядки! Обов'язково переможемо!
Віталій Назарук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Навіки слава! Україна понад усе! Обов"язково переможемо, друже, але коли зрозуміємо, що братами ми ніколи не були і вже повік не станемо. От від сусідства ніхто не спасе...
Віталій Назарук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Обов'язково переможемо! 
Переможемо однозначно !!!
