Холод осінній тебе обіймає за плечі,
Сивим туманом до ніг твоїх стелеться вечір.
Ти стоїш і замріяно дивишся у далечінь.
В серці вогник надії, а в очах смутку маленького тінь.
Ти чекаєш на мене, як завжди, як колись.
Де б я не був і де б я не забаривсь,
Але знаю, ти віриш мені.
Своє серце віддав я тобі лиш одній.
Я до тебе любов крізь роки пронесу.
Немов тую святу Великодню свічу.
І прощення за старі образи у тебе я попрошу.
І спасибі велике тобі за все я скажу.
26.02.2012 р.