Я підведу до неба очі –
Помолюся за матінку до Бога,
Бо моє серденько щоночі
На зустріч мчить, хоч неблизька дорога.
Проте між нами неможлива
Ні прірва, яма, ні каньйон широкий.
І матінка без меж щаслива,
Як приїжджає син голубоокий.
І я б завжди був поряд з тою,
Хто виростив і вклав у мене душу,
Не розлучався б із тобою,
Та іноді я відлучитись мушу.
Але ти знай, моя рідненька:
«Без тебе все життя - випробування…».
Перед очима рідна ненька
Й додому повернутися бажання.