Вони долали шлях удвох –
Юнак і сивочолий вчитель.
І перший брав завжди урок,
Бажаючи навчитись жити.
Дорога, довга і важка,
Вела мандрівників у гори;
Під ними ж пінилась ріка,
Бурхлива й гнівна, наче море.
- Учителю, моя нога
Намацати не може стежку:
Вона не товща за канат,
Та ж обіцяли Ви безмежжя!?
Той, зупинившись, помовчАв,
А далі юнаку промовив:
- *Людина робить ширшим шлях,
Але щоб він її – ніколи.
Так слід у слід вони ішли,
Занурившись у власні думи.
І учень бачив світ в імлі
(Він обмірковував почуте,
Бо ж згадувався заповіт:
**Урок без роздумів – порожній:
Не закарбується в душі,
А пройде повз, як подорожній).
А за плечима – півшляху,
А під ногами – спить вершина,
На плечах – хмари. В літаку
ти не побачиш й половини!
- Земля і небо! День і ніч!
Їм разом не зійтись ніколи, -
Велика відстань,певна річ! -
Юнак упевнено промовив.
- ***Вони роз’єднані, це так, -
Сказав учитель, посміхнувшись, -
Та разом сходяться отам,
Бо справи спільні мають… Чуєш?
Рожевий ранок змів крилом
Останній сон. І знов дорога.
І вже на березі удвох.
Бурхлива річка б’є пороги.
- ****Дивись: отак усе в житті,
Неначе води ці, минає –
Під зорями і день при дні,
Але нічого не вертає.
Порожні, стомлені торби,
Подертий одяг і… нотатки.
Вони нарешті перейшли
Той фініш, що здавався стартом.
- Чи всю я мудрість осягнув,
Скажіть, учителю, відверто.
- *****Хто вранці істину збагнув,
Тому під вечір можна вмерти…
Вогонь сміявся у печІ,
Наспівував тихенько чайник…
Усі поснули, а вони
******Між зір продовжили навчання…
Афоризми Конфуція:
*Людина робить ширшим Шлях, а не Шлях розширює людину.
**Той, хто навчається не міркуючи, впаде в оману. Той, хто розмірковує, не бажаючи навчатися, опиниться у скруті.
***Небо й Земля роз1єднані, але виконують спільну справу.
****Стоячи на березі річки, Учитель сказав: «Все йде, як ці води, щодня й щоночі».
*****Уранці пізнавши істину, увечері можна померти.
******Тільки наймудріші та найбільші невігласи не піддаються навчанню.
ось і та, що мене перемудрила ще задовго, як я почав говорити. красиво "изъясняетесь" . мислите цікаво. розум живий у вас, допитливий і невгамовний, знає багато і розуміє не менше. і вміє творити!
ptaha відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Прийміть подяку за геніальний твір, над яким дійсно варто інколи зачитіватись Звачаючи, яку виличезну працю Ви зробили, і скільки душі вклали, обов'язково ще перечитуватиму і не раз
ptaha відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
надзвичайно вдячна Вам за такі теплі слова з геніальністю, може, й перебор, але все одно дуже приємно
Уранці пізнавши істину, увечері можна померти. - найстрашніше, що може бути, бо цю філософію ніхто не відміняв. Все від одного й того ж - від розуму. Але спробувати з цим жити, спираючись на досвід і волю... Таки потрібно боротися! Спасибі за чудову роботу. Сильно!
ptaha відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
!!!Исключительно!Прекрасное в мастерстве!Мастерство в прекрасном!Это именно ТОТ случай,когда от перемены - нИИИчего не изменится. 
дякую, що не залишаєтеся байдужою 
Бажаю Вам ще більше натхнення, щоб я мала змогу насолоджуватися дійсно чудовими віршами! 
Але спробувати з цим жити, спираючись на досвід і волю... Таки потрібно боротися! Спасибі за чудову роботу. Сильно! 
