Кілограм мандарин...
Я сьогодні один,
Я сьогодні життя очища́ю від шкі́рки.
І чомусь у душі так багато шпарин,
Але добре, що в ній нема жодної ді́рки.
Їм гіркий шоколад...
За вікном зорепад,
І зима – не зима без морозу і снігу.
Суне в небо гілки непоса́джений сад,
І усі, хто без крил, хай звикають до бігу.
А тепло батаре́й
Так спішить до дверей,
Що й не встигну, мабуть, я зігріти надію.
Не люблю я брехню і цибулю порей,
А від милої я, навпаки, шаленію.
Ворогам, хай їм грець,
Колись прийде кінець,
І нікому із нас не уникнути смерті.
У житті я – Андрій, у душі я – борець,
І хоча ще слабкий, але досить упертий.
Аромат мандарин...
Сотні різних стежин
Вже готують мені непрості переві́рки,
А в душі моїй хай, крім маленьких шпарин,
Не утвориться більш вже ніякої дірки.
25.12.2014 р. А. І. Тофан
