Плин зустрічей відмірює натхнення -
секунди. місяці чи вічність,
у кожного свій час на одкровення,
у кожного свій свій шанс на грішність..
А ти збираєш втрачені моменти
у морі сліз із кольором печалі,
для виправдань шукаєш аргументи
летиш униз по щастя вертикалі.
Хоч мрії є... Сховались по підвалах -
це недосяжно, марно, не для нас,
і будеш чути тільки ехо в залах
з вкорочених безглуздих фраз...
Три слова. Я. Тебе. Кохаю.
Закінчення пригод. Початок відчуттів.
Ти тут. Знайду твій подих. Знаю.
Під звуки спалених листів.
Іди на зустріч. По щойно зведених мостах,
крізь край, який вбачала у видіннях,
іди вперед. По тих чужих містах,
яких немає в долі володіннях.
І ти прийдеш... на ті самі слова,
які надвечір прошептав на вухо,
у тебе вірю я. Бо ти - жива
надія, що навчилась слухать...