(З присвятью Джерарду Уею)
До одного сильного.
Чи може невинного?
Світе, чого ж ти до нього спішиш?
Білого-білого, чи може синього.
Ти не заплачеш, та й не розсмішиш.
Світе, чого ж ти зробив його богом?
Чи може зубожив його навіки?
Не знав він, як жити без просвіту твого,
Та темні як ніч були його думки.
Чого ти назвав його своїм героєм,
Хоч він є людина така, як і ти?
Він хотів, світе, бути собою,
Та став він тобою. Створив він світи.
До нього слабкого.
Чи може святого?
Світе, чого ж ти все плачеш дарма?
Про того, хто вирвав серце у нього.
Про нього, що власну ідею лама.
