Метіль у травні, справжня завірюха!
На вулицях, в садах літає цвіт.
Не холодно, тепер ти все ж послухай
Про зиму, про весну і мій політ.
Твій струм у пальцях - мій електрошокер.
І те, що я програла - маю знак.
Не в цьому зорельоті Люк Скайвокер..
Та не зважай...ти слухай просто так.
Я мерзну часто в пелюстках із вишень,
І навіть в ковдрі, з теплим ще лате...
Здалось на мить ми загубили стрижень,
Або й не мали...знов кажу не те.
Але...метіль у травні, чуєш, вітер!
Найгірший шум найкращої пори...
Так й не дібрала слів, не маю літер,
Послухай ще...а краще - говори...
