Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: геометрія: Доля і любов у кожного своя - ВІРШ

logo
геометрія: Доля  і  любов  у  кожного  своя - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 9
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Доля і любов у кожного своя

Якось працюючи на своїй земельній ділянці, я вловила мелодію:
Ой, у полі вітер віє,
А жито половіє!..
Я вражено зупинилася, прислухалася, Мелодія зникла, віднесена вітром,
та бриніла в моїй душі і в пам"яті. Пісня давня, приглушена, тепер не
завжди почуєш таку. Я завмерла, думаючи звідки ж вона  долинула,
засвітилася золотим блиском у моїй пам"яті, і я тихенько підхопила:
Ой, козак дівчину та вірненько любить,
А зайнять не посміє...
Вітер підхопив, виспівані мною слова, та й поніс їх далі...А мені
бриніло в його поривах щось палке, щире та цікаве:
Тим же він її тай не займає,
Ой, що сватати має...
Мене аж у жар кинуло. Як тоді, колись, коли я ще мала, боса, стояла у
степу на колючій стерні біля волів, що запряжені у величезну гарбу,
наповнену соломою. Мама на самому вершку тієї величезної гори, ступає
по ній обережно, а мені дуже боязко.Я дивлюсь і зажмурюю очі, боюся
дихнути, боюся, щоб вітер не здув маму з тієї гори...Дідусь Яків з
Васильком подають мамі великий дерев"яний дрючок, перекидають
довжелезну вірьовку, затягують її туго і закріплюють. За допомогою
дідуся Василько залазить до мами, а я влаштовуюсь на передку гарби.
-Но! Пішли,-легенько командує дідусь, та й виводить волів з поля на
дорогу, а вже потім всідається поруч зі мною. Ми веземо ту солому
додому, щоб перекрити хату,збудовану зразу по війні. Тоді мамі
довелося її крити старою соломою, бур"яном та очеретом. Так вона й
стояла 2 чи3 роки,та почала протікати, і мама нарешті допросилася в
голови колгоспу справжньої нової соломи, бо тоді, раніше,її було в
колгоспі дуже мало, і вона була дуже потрібна для колгоспних
господарських справ.
Я й тепер пам"ятаю, як голова колгоспу відпустив з роботи маму і
дідуся  Якова на 2 дні, щоб перекрити хату.Дідуся Якова ми дуже
любили, він брат нашої бабусі Насті, єдиний, із п"яти її братів,що
повернувся з війни неушкоджений, навіть поранення не мав. Допомагав
перекривати хату і наш сусід дід Іван, і сусідські дівки Паша і
Маша.
Коли сіли обідати, мама спитала:
-А де  Паша?
-Та ось управиться дома, та й прибіжить, -пояснила Маша.
Василько чомусь почервонів, дідусь це запримітив:
-О, Васильку! То ти закоханий,Паша наречена? Так?
Василько махнув недбало рукою:
-Та вже ні!..
-Це ж чому?
- Бо вона с..е
- Та не може бути! Це тобі хтось набрехав- до нього дідусь.
-Ага, я сам бачив! - твердить Василько.
-Як же це? - запитує дідусь.
А вона пішла за сарай, а я сусідським городом за нею...Дивлюсь, а вона...
-Ну, нічого, Васильку не журись, ми тобі кращу наречену знайдемо.
-Та не потрібна мені ніяка наречена, я ще малий, мені ж лише 7 років.!
Паша І Марійка- доньки баби Іванихи,(так її називали за ім"ям
чоловіка),теж вдови.
Дівчата були дуже гарні, хоч і зовсім різні.Маша- білявка з
рум"янцем на щоках,а Паша жагуча брюнетка з чорними пронизливими
очима. Обидві стрункі, як берізки, веселі, привітні і щирі.Та іноді
були задумані і сумні. Нам здавалося, що дівчата окутані якоюсь
таємницею, про яку перешіптувались дорослі, а ми підслуховували.
Маша вже була засватана за високого, трохи перестаркуватого парубка
Петра, що лише недавно повернувся з війни. Паша навчалася в
сільськогосподарському технікумі. Іноді вона приїжджала додому зі
струнким високим і поважним Миколою Івановичем,(так його називала баба
Іваниха). Люди пордейкували, що це наречений Паші, який чомусь не
спішив свататись. Нам, малим, було незрозуміло, і ми дивувалися, чому
це такі красуні вибрали собі підстаркуватих наречених.
Пізніше Маша одружилася з Петром. Сім"я була добра,
працьовита.Виростили доньку і сина. А от у Паші в молоді роки доля не
склалася. Виявилося, що її кавалер був одружений, тож Паші довелося
зробити аборт. Це її так засмутило, що вона стала все рідше і рідше
приїжджати до мами, а по закінченню технікуму виїхала в інше село, а
потім і маму туди забрала.
Нашого єдиного дідуся ми просто обожнювали. У нього була дуже весела
вдача, він умів жартувати,говорив більше віршами, знав багато казок і
приказок. Люди подейкували, що по війні його запрошували працювати до
районної газети, та він відмовився, бо ж освіти  майже не мав. У нього
була дуже гарна приємна і тендітна жіночка - тьотя Фрося. Вона була
така молода, що ми не наважувались звати її бабусею. Ми з братом часто
ходили до них у гості, нам було приємно послухати жарти і вірші дідуся
і ще й поласувати смачними пиріжками, якими  пригощала нас тітонька.
Дідусь теж частенько навідувався до нас, пожартувавши з нами,
звертався до мами: "Ну що, моя голубко?Які тут у тебе невідкладні
справи?" І зразу ж приступав лагодити двері,ляди, сапи, лопати,
граблі, косу.
Якось, коли я вже навчалася у першому класі, сталася така пригода.
Гуляючи на перерві на подвір"ї школи, я побачила, що до нас
наближається дідусь Яків. Я неймовірно  зраділа і кинулась
назустріч...Та мене випередила височенька струнка третьокласниця
Клавка:
-Татку! - гукнула вона і повисла на дідусевій шиї... Я вражена
зупинилась. Я ж знала, що у дідуся Якова і тітоньки Фросі дітей немає.
А тут оце дивне: "Татку!" І дідусь навіть не глянувши на мене, підняв
Клаву, чмокнув в обидві щічки, поставив на землю і, обнявши за плечі,
повів до класу.Я образилася. "Та що ж це таке? Чому ця задавака Клавка
назива мого дідуся татком?"- думала я, і того ж дня, повернувшись зі
школи зажадала від бабусі Насті пояснень. Бабуся неохоче пояснила, що
мама Клави була нареченою Яші,(та який там він дідусь, йому ж ще й 50 років немає), все йшло до одруження. Та ось у село
приїхала, після смерті мами, жити до рідні Фрося і Яша втратив спокій.
Йому було жаль Катерину, але він не міг змиритися і допустити, щоб
красуня Фрося дісталася комусь іншому, а не йому. Я задумалась і
засмутилась, спочатку було зовсім перестала ходити до дідуся, потім
все ж відновила свої походи, бо ж інших дідусів у мене не було, вони
померли задовго до мого народження, ще до одруження моїх батьків.
Тепер навідуючись до дідуся я іноді заставала там  і Клаву. Я
здивовано спостерігала, з якою любов"ю до неї ставляться і дідусь, і
тітонька. Клава ж тітоньку звала мамою. Мені було заздрісно, що у неї
дві мами і татко, а в мене лише мама і бабуся.
Цю оповідь я хочу завершити долею дідуся. Клаву вони виростили,
вивчили, віддали заміж. А коли з"явилися онуки, піклувалися й ними. Та
склалося так, що Фрося померла раніше дідуся, і тоді дідусь одружився
з Катериною, мамою Клави, яка до цього так і не виходила заміж. І
знову бринить мені пісня:
Ой, тим же то він і не горнеться,
Що слави боїться...
Але життя є життя, і доля,  й любов  у кожного своя. У кого яскрава та
трепетна, у кого в чеканні й надіїї...
   

ID:  640927
Рубрика: Проза
дата надходження: 03.02.2016 15:38:00
© дата внесення змiн: 19.03.2018 00:09:30
автор: геометрія

Мені подобається 1 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (152)
В тому числі авторами сайту (16) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

12 Життєва історія! Буває і таке... heart 13 13 13
 
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Світлано! Так, все описане було насправді, і саме так, як я описала. 43 42 ny1 girl_witch flo11 flo11 flo12 give_rose
 
Надія Башинська, 03.02.2016 - 23:18
Гарно! flo12 flo12 flo12
 
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Надійко!Добре, що у нашому КП такі небайдужі щирі і доброзичливі люди. Я щаслива що маю таких друзів. flo36 flo31 flo32 give_rose
 
DVI, 03.02.2016 - 19:26
Дуже гарно! Не читав ще Вашої життевої прози. 12 16 31 43 heart flo26
 
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Володимире! Взагалі прозу я пишу давно, а на сторінках КП це третя, десь у жовтні, чи в листопаді було: "Калина" і "Холодні і голодні", тепер напевне напишу ще, про що і як писать я звісно знаю, ну а як вийде побачимо.Дуже вдячна вам за підтримку. ny1 girl_witch flo36 flo31
 
12 Гарно виходить! Продовжуйте! 16 give_rose
 
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Любо!Обов"язково продовжуватиму,обіцяю!..
ny1 writer girl_witch give_rose
 
Життєва історія.І написано гарно й чуттєво.Щоб у житті не траплялося,ніколи нікого не можна осуджувати.Приймати наших рідних такими,як вони є. give_rose
 
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Ніло!Це невигадана а справжня історія. З Клавою, згаданою в історії,були гарні стосунки,я знаю її сім"ю, але останнім часом ми майже не бачимося, вона живе в селі в іншому районі, а їздимо ми тепер дуже рідко, дітям немає коли нас возити, а інший транспорт уже нам не під силу. 43 42 hi flo36 give_rose
 
Бачте, як з поетів письменники виростають.
Добра прем'єра, Валентино. А може ви не вперше пишете?
12 16 smile 22 flo31 flo21
 
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Славо! Так, це не прем"єра. Прозу я друкую вже більше 10 років, друкуюся в обласній і районній пресі, а на сторінках КП це вже третя. Та все ж мені приємно, що вам сподобалося,а писать я все ж більше люблю вірші. 43 42 hi flo36 flo31
 
Наташа Марос, 03.02.2016 - 17:23
Ваша правда - у кожного своя доля і любов... girl_sigh
І гарно ж написано!!! Пишіть і вірші, і прозу!!!5\5!!!
31 flo31 31 flo31 31 flo31 31 flo31 31 flo31 31 flo31 31 flo31 31
 
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Наталю! Я й пишу не лише вірші, а й прозу, моя друзі називають мене кореспондентом, бо я ж пишу не лише спогади, а й на злободенні теми,якось на 42 43 hi flo36 give_rose писала про медичне обслуговування, стаття називалася:"Десять днів поневірянь" або хворий, як футбольний м"яч,і не знаю як вона потрапила до губернатора, то тут такий "бум" спричинився, дісталося багатьом, а мене в лікарні почали обслуговувати без черги, а потім я після перебування і лікування на стаціонарі написала хвалебну статтю: "Десять днів, що поставили мене на ноги, хоч і викачали усю пенсію!"то мені дзвонили не лише друзі, а й зовсім незнайомі люди, і дякували за обидві ці статті.
 
Минуле - це сходинка до майбутнього! 12
 
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Володимире, та все ж жити треба теперішнім...
43 42 hi flo31 flo36 flo14
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
Синонім до слова:  Бабине літо
Маргіз: - Осіннє танго
Синонім до слова:  Вірний
Маргіз: - Вірний - однолюб
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - осяйна
Знайти несловникові синоніми до слова:  Вичитка
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мобілізація
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Рахманий
Mattias Genri: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Mattias Genri: - sliczna...
Синонім до слова:  видих
Наталя Хаммоуда: - Відди́х, зди́х.
Синонім до слова:  Вірний
Eyfiya: - Непохитний
Синонім до слова:  Вірний
levile: - Незрадливий Вірний
Знайти несловникові синоніми до слова:  Верлібр
Андрій Ключ: - Танцпро – танцююча проза
Синонім до слова:  Церата
Олекса Терен: - Обрус.
Знайти несловникові синоніми до слова:  видих
Enol: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Микола Холодов: - Кльова, Класна, Красна.
x
Нові твори
Обрати твори за період: