Ще забережні на ріці
Залишилися. Крига ж скресла.
То й незабаром вмочим весла
На ріднім Сіверськім Дінці.
Заквапить течія в похід,
І норовиста, і нестримна.
І лиш вода згадає лід,
Бо не прогрілася ще, зимна.
Весна ж уміє окрилять:
У вітерця тепліша повів,
І котики срібноголові
Із верболозу мерехтять.
Не тільки берег, а й потік
У ніжнім сяє оксамиті,
Де у промінні золотім
Святкують березневі миті…
* Забережні – смуги льоду біля берега.
