МЕРЕЖНИЦЯ, ЧАРІВНИЦЯ
Красуня милостива світлочола,
Збирала ниті сланого проміння.
Красу розважила журбу зборола,
В’язала сукню власного веління.
Раділи ниті у обіймах згоди,
У красі сполучені з прикрасами.
Лягали до шиття краси і вроди,
Залюбки в дивах на долю ясними,
Красуня рукотворна мережниця,
Неначе дар великого й святого.
Вона з нитками мила чарівниця,
Думки складала до шиття такого.
Барвисті ниті нескінченність руху,
Красу поклала квіти увібравши,
Дала божественне для зору й слуху,
Кохану сукню навіки зв’язавши.
Іван Давиденко (Давид Українець)
