"В мережі "
Це було просто спілкування ,як і у більшості безневинний флірт ,який нідочого не зобов'язував.Гра фантазій ,яка зашкалювала і дозволяла відволіктись від повсякденних проблем.Здавалось , що нічого особливого ,допоки його повідомлення не стали викликати дурнувату посмішку на моєму обличчі. Мені подобалось як він пише ,і з цікавістю запитує плани на день. Я любила переглядати його фотокартки і фантазувала: "Про його руки на моїх бедрах ,поцілунки на тілі , і це стало викликати потребність ". Але найбільше я любила його складний характер,який періодично доводив до божевілля!
Я все іще вела цю гру,адже ,впевнено знала із середини так зачерствіла ,що ніяка повінь не затопить мої береги. Я була потрібна йому, але іще незнала наскільки потребуюсь я в ньому!
Він ніколи не розказував про своє минуле,але я з впертістю хотіла знати все. Як же я помилилась... , моя божевільна ревність вирвались на зовні .
"Він все іще її любить,і має на це вагомі причини!" Мені хотілось пронестись ураганом і знищити все . Це бажання збільшувалося я стримувалася наскільки вистачало моїх сил . Проте пізно : "Гру вів він!" Із самого початку це була створена ілюзія. Ні... її створила не я, у неї запроторили мою душу, здавалось виходу немає -занадто довго там . Проте , моя інша сторона домінувала ,я знала, що потрібна йому . Отже ,у цій клітці ми вдвох. І тепер не важливо хто веде ,цікавіше як все закінчиться : " Крахом чи тріумфом ?" А з початку це було всього лишень спілкування у соціальній мережі !
