Потрібно знати, що жива:
Десяту жду, щоб подзвонити.
Роять думки, біжать слова,
Прошу, щоб ще змогла пожити.
«Благаю, Господи, прости
За гріхи вільні і не вільні,
Вона свята в цьому житті,
Навіщо муки їй пекельні!
Я не картаю, лиш прошу
Щоб, Боже, зглянувся над нею,
Полегшив їй важкую ношу,
Десницею зберіг своєю.»
Плачте очі, плачте карі,
Що ще світом нудять,
Господь зглянеться над нею
Та до життя розбудить…
10.04. 2017р., Київ
