Є у мене любов,
Є ота, яка серцем кохана -
Шаленіюча кров,
Незагоєна приспана рана.
Перший промінь душі
Позове у недоспані ночі
І пройдуть міражі,
Кров по жилах мене залоскоче.
І огорне любов,
Мов той сивий туман на світанку,
Що шукав – те знайшов,
Для своєї душі полонянку.
І радіє душа,
Виростають закохані крила,
Зірка з неба зійшла,
Без якої вже жити не сила.