дійшов чи ні навроченого краю_
розрив чі ні рогами третє дно_
злякав чі ні гортанним криком зграю_
не жди похвал_ те марне_ все одно...
валити доміно пустих сентенцій_
сплітати нісенітниці навгад_
давати з лишком перетрухлих спецій
під смак неоковирності шарад...
розвів чі ні на згоду дику музу_
роздер чі ні стос ватяних ляльок_
зламав чі ні в той світ гіпотенузу
прорвавши павутиння злих думок...
коли б вже змовк_ холодний генератор
рандомних рим / обрізаних світлин_
жде час розплати ввічливий куратор
сховавшись під спідницями ялин...
ваш договір скріпляє крапля крові_
для нього ти – живець на срібний гак,
вже шепчуть тіні довгі, пурпурові :
- спини цю мить, подай таємний знак...
дійшов чі ні наврочного краю_
завмер чі ні на вицвілому тлі_
твої брудні сліди вже затирає
хранитель тайн з пентаклем на крилі...
