"Дивлюсь я на небо та й думку гадаю:
Чому я не сокіл, чому не літаю,
Чому мені, Боже, ти крилець не дав?
Я б землю покинув і в небо злітав".
Слова: Михайла Петренко
Радію, радію, радію,
сльози течуть по щоках,
це - сльози радості,
Боже, ти дав мені цей Дар!
Світ бачу по-іншому,
слова мережаю у вірші,
ходила дивлячись під ноги,
не підіймаючи до неба голови.
Встигнути б оспівати нашу Землю,
і кожну її мить.
Все у твоїй Силі,
та не кожен це зрозумів.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
