Серденько скаже:'Тьох-тьох",
Як добре було б нам удвох.
П'янить аромат твого тіла,
Душа геть від нас полетіла.
Не треба боліти серденьку,
Дивись, я вже зовсім близенько.
Руками вже зможу дістати,
Й кохати, кохати, кохати...
Губами відчую принади,
Словами вже не передати.
Смаки твої всі неповторні,
Є тіло, що прагне любові.
Я завжди був дуже гарячий,
Як жаль, що Тебе не побачив.
Зігрів би в найважчу хвилину,
Свою найдорожчу людину.
Взаємне у нас притяжіння,
Відчуймо сердець лиш тремтіння.
Синхронний кожнісінький подих,
Це, певно, про щось та говорить...
Ця сила якась потаємна,
Мені дуже-дуже приємно.
Палає в мені справжня пристрасть,
Мій погляд відразу все видасть.
Я сам цього не розумію,
В коханні признатись не смію.
Тебе я собі уявляю,
І як Галатею кохаю.
Гарний вірш!
Я сам цього не розумію,
В коханні признатись не смію.
Тебе я собі уявляю,
І як Галатею кохаю.
Ото творить чудеса, воно таке кохання
Що цілував би напевно з вечора й до рання
Успіхів Вам!
Гарний вірш!
