А за серпнем, вже- золота осінь!
В зажурі ,стоять пречисті дні...
Закружляв лист із верболози
Плаче захмарене небо в сльозі.
Літо, птахом розправля крила...
У вирій летить за журавлями,
дивлюсь ,де є мій птах сизокрилий
Жду ,його осінніми вечорами.
Розстеливсь, туман сизий сизий...
Розніжилось ,сонце в пелені хмари
далека ,відстань між нами милий
Сумна, у журбі я ходжу без пари.
Падає холодний дощ за вікном..
Бачу, твою тінь в золоті осіннім...
Між верховіттям змахнув крилом
Чому так рано, прийшла пора осіння?...
А за серпнем, вже Золота осінь!
Я шукаю ,своє літо тихий рай
Бо серденько ,ще зігрітись хоче
З любим злітати під небокрай.
М ЧАЙКІВЧАНКА.
