Яке коротке слово "ні",а як багато воно значить.
Вона сказала його мені і вмить розтанула любов,як сніг,
Немов за обрієм сховалось щастя.
Чомусь повірилось мені,що щастя поруч,не у сні,але
Лиш прикра посмішка її так міцно б"є по сивині.
Чому радієш ти Любове?
Чому всміхаєшся мені?
Не можеш бути ти зі мною,але й не хочеш бути на самоті.
Ударилось колінцем наша Любове,
Заплакало,й побігло,як дитя.
Чекало юності і вірності, - та не пробачило життя.
Сказало "Як я буду жить без Неї,
Без Неї,без Життя.
Лиш прикра посмішка її і тихе "ні" сказало,що ж таке життя,
Не знаючи,що погодилась вона із нелюбовею.
Не можна все сприймати так,щоб бути там,
Де ти не хочеш,де не лежить твоя душа.
Лиш прикра посмішка та біль у серці відчуло ствердне "Так",
Щоб не було в житті більш каяття.
Того,що б'є по самоті,того, що грається з любов'ю,
Лиш прикра посмішка її навчилась вірити мені.
Тому,хто любить і кохає,
Тому,хто вірить і хранить ту вірність і любов,і не зневажає,
Тим щастям,що дарує всім Любов!
...Лиш прикра посмішка її пішла туди, де не було Її...
