|
Чумацький Шлях
Колись я жив сто тисяч років...
Літав у Всесвіті мов Птах
Та знав всі стежки і дороги
В далеких і близьких Світах.
В міжгалактичних коридорах
Я слухав Музику Епох,
І бачив у карпатських горах
Як народився новий Бог.
Титан був мудрий і могутній,
Прекрасний Лицар, син Весни.
Він знав Минуле і Майбутнє.
Співав нечувані пісні.
Грав на космічному органі -
Лунали звуки в Небесах…
Він був не перший, не останній…
…Творив Богів Чумацький Шлях.
Експромт 8. 03. 2004 р. м. Київ
За лаштунками світу
За лаштунками світу вже мандруємо у часі...
У Минуле й Майбутнє - у ГЛИБИНИ БУТТЯ -
До атлантів могутніх, до оріїв та асів -
У паралельні СВІТИ, щоб отримать Знання.
Нас повів туди Велес, що відкрив Таємницю
Про Велику Країну, славних пращурів СВІТ,
Про невичерпну Силу, про Духовну Світлицю -
Де чекає нас Думки незбагненний Політ.
Там були ми Богами, Чаклунами, Волхвами...
Володіли Світами... і безсмертні були!
Ми творили планети, керували Думками
І Колесо Сансари зупинити могли...
Знали «мікро» і «макро» та жили в МЕГАСВІТІ
У Б-Е-З-М-Е-Ж-Н-О-М-У СВІТІ, де триліарди СВІТІВ
Поміщались в краплину, у сльозу Немовляти,
Який бігав босоніж і веселку ловив...
21.03.2004 р. м.Київ
Українці
Не бажаю підкорятись думці!
Відмовляюсь вірити у бруд,
Що немає більше українців,
Що живе тут зовсім інший люд...
Не було Тараса, а ні Лесі -
Це звичайний історичний міф!
І ніхто не винайшов колесо...
А колись тут жив лиш «темний» скіф.
«Не було ніколи України!»:
Скаже нам історик молодий.
«Тут жили татари, угро-фіни...
Та... сини монгольської орди!»...
«Не було просторів смерекових!»
«Не було культури Оріян!»
«Не було писемності і мови!»
«Не співав своїх пісень Боян!»
Так нам треба - дітям нерозумним!
Мудрість предків розгубили ми.
Кривдять зайди наш «Тризуб» підступно -
За чужинців ляжемо кістьми!
«Наша хата з краю»… «Ми останні»…
«У сусіда хата хай згорить!»
Такі риси зайдам притаманні -
У чужинця серце не болить.
Не повстане Ненька - Україна
Поки тут запроданці живуть!
І не буде наша думка спільна
Поки нас у наймити женуть!...
Власноруч побудували рабство!
Іноземну мову діти вчать...
Терпимо зухвалість і нахабство -
Бо навчились жити і мовчать!
Не бажаю підкорятись думці.
Відмовляюсь вірити у бруд,
Бо немає більше українців...
Бо живе тут зовсім інший люд...
9.04. 2004 р. м. Київ
Сонячний експромт
сонце сяє
в середині
невмируще
незгасиме
воно сильне
воно вільне
незбагненне
невловиме
потаємна серцевина
всього сущого
живого
неосяжна
і глибинна
сутність світу
сутність бога
сонце сяє - сміх лунає...
весело музика грає...
всесвіт зорі обіймає -
всі галактики вітає
сонце сяє
невмируще
вічно вільне
всюдисуще
таємниця
таємниць
щедрий дар
усіх скарбниць
Експромт 4.06. 2004 р. м. Київ
Не сумуй, кохана
Не сумуй, кохана...
Ти така жадана,
Неймовірно гарна –
Тільки не моя.
Разом нам не бути...
Але як забути,
Але як збагнути
Дивні ці слова?
Я Тебе не знаю,
Але так кохаю,
Але так бажаю...
Тільки все – дарма!
Не сумуй, кохана...
Ти така жадана,
Неймовірно гарна –
Тільки не моя.
21.10. 2005 р. м. Київ
Україна, мов холодна домовина...
З кожним роком - менше сіл і більше сліз...
І на мапі, наче ракова пухлина,
Майоріє ген Чорнобильський сюрприз.
Що за лихо на Вкраїну налетіло?
Мов прокляття, що скувало на віки
Нашу волю, нашу мову солов'їну -
Відібрало... оніміли на роки...
Україно - просинайся! Схаменися!
Йдуть на Віче звідусіль чоловіки...
За народ свій на Майдані помолися.
Ждуть тебе твої герої-козаки!
(2001р.)
Повітря пахло бідою…
Не думали й не гадали…
Росія пішла війною.
Ілюзії вмить пропали.
Мордор без прикрас, не в масці
Вже вкотре побачили люди…
А що ж наші можновладці?
Іуди вони. Іуди!
Торгують наліво й направо…
На горі, на смерті гроші!
Закрили свої забрала,
Мовляв - це «московські воші»!
Не чують, не бачать, гниди.
Закон таких не карає.
Проте всенародна огида
Заслужено їх чекає!
Ні слави, ні честі не буде
Для них. Лиш ганьба й прокляття.
Не вибачать більше люди
Такого лихого завзяття.
Повітря пахло війною…
14/08/2014/Майдан Незалежності/
Пісня
Я до Тебе пливу проти течії…
Ти на іншому березі Всесвіту…
Там, де Зорі кружляють малечею,
Хороводять пісні аж до засвіту.
Ти далеко живеш… понад Явором…
Я ще далі живу – понад Річкою…
Наші Цілі різняться за наміром,
Наші Долі заплетені Стрічкою.
Сонце світить у Небі однаково,
Але Ранок стрічаєш Ти першою…
Я до Тебе прийду – побалакаймо…
Ти ж не проти?…
Я Пісню завершую.
21/09/2018
Круговерть
Люди вмирають….
Люди народжуються…
Ця круговерть
У природі продовжується…
Зайвого в світі
Нічого немає.
Все, що потрібно -
Саме і буває.
Все, що потрібно -
Суть осягнути.
Все, що потрібно -
Смисли збагнути…
Ми намагаємось,
Ми долучаємось,
Але постійно
Чомусь помиляємось.
Хибний ми маємо
Дороговказ,
Бо нерозбірливі
В цілях
Щораз.
10/11/2018
Просвердлили діру у Всесвіті –
І літаємо наче скажені.
Розважаємось, на біль наряджаємось
Бо такі вже ми є – навіжені.
Та без нас би нічого й не було…
Все навколишнє ми створили
Вже давно… ще за дідів-прадідів!
Працю велетів переробили.
01/01/2019
На Соняшних Вітрилах
Мандруємо по Всесвітах...
Іонні Черепахи
Несуться височінь...
Галактики-метелики
В Тунелях Часопростору
Любуються-милуються -
Летять у далечінь...
20/01/2020
Там, де Небо падає на Землю…
Там, де Сонце грається в Колисці…
Де Безмежжя заховалось в греблю –
Ходить Панна в Зорянім намисті.
З Вічності сплела Собі Віночок…
Одяглася в тисячі емпірій…
Перейшла за Часовий Місточок –
І пішла, замріяна, у Вирій…
21/02/2021
Ти для мене – Небо, Ти для мене – Сонце,
Неймовірна мила – виглянь у віконце.
Хочу Тебе чути, очі цілувати,
Лиш Тебе, Красуне, все життя кохати.
Хочу Тебе, люба, на руках носити…
І за таку долю Небеса хвалити!
07/07/2021
Українці тримають небо…
Тут межа між світами йде.
Нам – своє, нам чужого не треба.
Ми – готові! «Арта» – гуде!
Нас не вперше війною лякають –
Знаєм ціну таким словам.
«Іхтамнєти» в ОРДЛО гуляють?
Що ж, заходьте – дамо по зубам!
Комусь «муляє» Україна?
Комусь поперек горла стоїть?
Але прийде свята година –
І до них бумеранг прилетить.
Українці тримають небо…
Україна вартує світ,
Щоб в війні не було потреби
Ще багато-багато літ.
14/02/2022
Велике Українське Небо
Обійме всіх, хто любить нас.
Біди і чорних хмар - не треба...
Їх розжене наш Льотчик-ас.
Ми, українці - неймовірні.
Весь світ співає Славень наш!
Великі духом, думкою - вільні -
Козацтво! Вищий пілотаж!
Нас - не здолати, не зігнути.
Непереможні вояки!
І Неньці нашій в Світлі бути
Віднині - завжди! На віки!
02/03/2022
* * *
Він і Темрява і Світло – і на всьому знається,
І Найвищий і Найменший… і від всіх «ховається».
Тисячі Імен про Нього вигадали люди,
Але Він завжди у русі, Він завжди - ПОВСЮДИ.
* * *
Пустота себе помислила –
І створилось все навколо…
А за Колом – чиста Істина –
І нікого… і Нічого…
* * *
Темрява і Світло –
Це одне і теж.
Цілісна Дуальність,
Що не має меж...
Неподільна Єдність,
Азбука Основ.
Істини химерність.
Її Тіло й Кров.
24/11/2022
ID:
822132
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 21.01.2019 00:54:02
© дата внесення змiн: 04.12.2022 02:38:37
автор: Сергій Ярунський
Вкажіть причину вашої скарги
|
