Дарочка в парку гуляє,
Непогано їй живеться…
Хлопець підійшов, питає:
-В Вас цигарки не знайдеться?
Глянула, не хлопець - казка:
Мускули, в руках гітара:
-Та для Вас - завжди, будь ласка,
Імпортні, беріть ось пару.
Пропоную крім цигарки
Розім’яти свої кості,
Є коньяк - найвища марка,
То ж запрошую у гості.
Вам вечерю обіцяю –
Як в найкращім ресторані,
Під гітару заспіваю
Усі твори свої ранні.
Буде музика з свічками,
І інтим я гарантую,
Подарую Вам кохання,
Приголублю й поцілую…
Чорний день, що тут казати,
Втік, падлюка,- каже Дарка,-
Це уже сьогодні п’ятий,
Що й забувся за цигарку.
Пропоную жити вільно,
Називаю його - «милий»,
А вони - козли дебільні,
Це ніяк не оцінили!
Хлопці балувані стали
(Все єство її кричало),
Підкажіть же, добрі люди,
Як же дівці жити далі?
Катю, я рецепта маю
І скажу Вам по секрету
Хай дідка собі впіймає
Доведе до табурета...
Попоїсть він з апетитом
Розповість про свою осінь..
От з таким по кайфу жити,
Він не балуваний зовсім
Катерина Собова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Любочко, так дідок же без гітари, і мускули вже не ті, і від цигарки довго кашляє... А Дарочка то - кров з молоком! Дуже вдячна вам за такий дотепний експромт, завжди рада Вашому візиту!