ДИВИНА
В любові( у долі) є незнана дивина.
В любові( у долі) є дорога чарівная.
Як серце серцю промовля «весна»
Коли душа кохає і чекає.
І я шляхом отим до тебе йду,
Там кожная хвилина - мов дарунок.
Бо відкриває нам весна сади
Квітковий шлях і сонця поцілунок.
Над містом заясніла вже блакить,
Ранкова птаха весело співає,
І серце серця хоче пробудить
Рука руки мов крилами тримає.
Туди йдемо, де є шляхи ясні
Де зустрічає чарівна веснянка
Туди йдемо, де тобі і мені
Наворожила доленьку циганка
Наворожила, чари розлила,
В пустелі міста душі поєднала
І в ліс чарівний, що прийшов із снів
Весняним сяйвом й квітом закликала
Анфіса Букреєва-Стефко
дякую)
