Хто вона? Звідки… Душа, що виникла,
Неповторної жінки душа.
Невагома, в повітці грудної клітки,
Тіло твоє знайшла.
Повіки! Очі… Розвіюють вигадку,
Знаками сполох б’ють,
Дивляться так, наче в жодному випадку,
Серце не розіб’ють.
Шепотом... Христя… Розхристана іменем,
Розіп’ята мовчанням із уст…т-с-с,
Серце навіки тим літерам віддане,
Що терпкість душі віддають.
Звідки? Не знаю… Я більш, аніж впевнений,
В тій повені сонячних душ,
Коли завмираєш, мов з розуму зведений, -
Без неї і кроку не руш!
колись попався в руки збірник поезій присвячений іменам жінок та чоловіків
отой єдиний вірш що прокламує ім'я Христини
затінює собою ту не тонку поетичну антологію імен
респект
ДЯкую
