вслухаєшся в протягу плач,
чіпляєшся оком за хмару,
шумить хвиль коротких приймач
в півкулях під бляклим пульсаром
знервованого ліхтаря,
що зміну приймає від сонця,
згасає остання з емоцій,
у матрицю календаря
з її смоляними хрестами
як в пам’ять про завтрашнє вгруз_
>
відлиги свинцевої блюз_
довершена гра без сюжету,
вигадуєш дивну прикмету
і ввіривши в неї пірнаєш
в найдовшу з можливих ночей_
>
сумнівний стан зайвих речей_
суцільне ніщо за словами_
сів радник на ліве плече,
щось вічне стіною між вами,
химери в свічадах - калюжах
холодні / байдужі / чужі_
>
мовчання, що гострить ножі,
вагання висмоктує душі,
чавунний паркан на межі,
струкури з граніту й іржі,
окреслене скороминуще_
