просякнуті важким мовчанням дні.
оголені колючі лісосмуги.
свідомі cни_ прозорі та брудні_
не витримавши надлишку напруги
перегорають_ як суха трава_
в орнаменти криві слова лаштує
провітрена порожня голова,
не згадуючи жодних вишніх всує…
>
супроти вінценосних сіромах,
що вкотре змінюють помічені колоди,
лишивши рій_ попри печерний страх_
прискорюючи розпад вуглеводів,
зриваєшся, роздертим на шматтЯ
у нескінченність впійманої миті,
і повертаєш обриси розмиті
в початок гри з межі невороття…
