Звіть мене як хочете!
Відтепер я вам належу,
бо ви придбали мою душу!
Ви подорожуєте дорогами, які я довго прокладала.
Ви відчиняєте двері і робите крок , заходячи прямісінько в моє серце.
Ви ласуєте моїми почуттями.
Та привласнюєте їх.
Ви відкриваєте завдяки мені вікна і бачите світ там чудесний!
Вам належать мої крила! З ними ви швидші за літак! За вітер! За хвилі! За слова! За вічність!
Вам належать мої очі! Мої світлі, карі очі!
Ними ви пробиваєте будь-яке тіло!
Тіло земне! Тіло людське! Тіло трави! Тіло дерев! Навіть ядро Землі! Навіть ядро Сонця!
Вам належить моя душа!
Ваше тіло - моє тіло! Як і смерть ваша - моє народження!
Вам належать мої сни!
Ви їх проглядаєте і милуєтесь! Бо ж яка казка!
Вам належить мої сторінки! Де слова читати, мов співати пісню!
Вам відоме найпотаємніше! Вам відомі мої думки! Усі вони про світ! Та його велич!
Я вам належу,
бо ж ви придбали мою душу!
Згодом я буду паростком, який достигне неймовірних розмірів!
Згодом я буду вашою травою, яка проросте із ваших могил.
Згодом я буду їжею та полем медових квітів для крилатих істот, які за волінням природи існують!
Згодом я буду зіркою у небі! Найяскравішою зіркою з усих, які тільки є!
Я буду найменшим і найбільшим водночас!
Я буду спостерігати за світом, співаючи та пролітаючи соловейком над вашими головами!
Я буду синім морем та синіми хвилями!
Я буду хвилювати, танцювати, вабити вітер, щоб мене і моє тіло розгойдав , як і коси мої довгі до коріння моїх ніг.
Я стоятиму у вигляді чогось , що нагадає вам - хто ви ! І ви згадаєте!
І я злечу над містом синім птахом чи білою пташкою , аби посіяти на вашій святій землі те, що стане найціннішии скарбом вашої нації, вашого дому, вашого життя!
Я буду спостерігачкою Всесвіту!
Я буду очима ваших сердець!
Я буду легенями ваших тіл!
Я буду добривом вашої землі!
Я буду невідомим паростком , що згодом
стане диким полем квітів!
На острові лише білих лілій!
