Оленці Костенко
присвячується…
Дівчина с гарними очима,
В яких йме біллю спрага жити
Багато років за плечима
З бажанням молодість любити!
Летить все дівування мимо,
Не віддаючи зовсім сяйва
І доля хилиться незримо
Без необхідного так драйва…
Не рік лікує хвору нирку…
Думками до здоров’я плине,
Де з блиском щастя справжня зірка,
В ній та омріяна година…
Чужа, де просто приживеться,-
Хвилюється уся родина
І серце материнське рветься,-
Страждає так дочка єдина…
Така красива, ніби квітка,
Що в пелюстках тремтить щоднини,
Буттю радіє взимку, влітку,
Світлі чекаючи новини
Встеляє праведну дорогу
Перлинами, де є надія,
Серцем звертається до Бога,
Щоби здійснилась долі мрія…
Зробити кращим світ майбутній
Без сили,- явна неспромога…
Всевишній наш Отець могутній,
Твоя потрібна допомога
Щоби пішло з життя, що тяжко,
Здорова стала та завзята,
Знялась у злетах, ніби пташка
Щаслива вільна та крилата!
Хай колір скрізь буде зелений
Стежинами, де вона йтиме,
Адже життям гідно Олена
Мирський хрест несе і нестиме!
13.01.2021р.