Біла сукня в трояндовій млості,
У чеканні завмерла альтанка,
Одяглася вона в вишиванку –
Гладь квіткова – для нашого гостя.
Аромати терпкі, незвичайні –
Вся тераса п’янить та дурманить.
Наш дует в мовчазнім хвилюванні
У думках розмовляє з коханим…
Прохолода бадьора та свіжа,
Ми щасливі… святково убрані…
Тільки сумніви вкрадливі ріжуть –
Забарився чомусь гість жаданий.
Заросились в саду черевички,
І не тішить красунь сад пахучий.
Біль у серці – трояндові шпички,
Жаль в душі – ніби справжні колючки.
Не діждали… і звузився простір…
Спохмурнів геть обдурений ранок.
Біла сукня для любого гостя
Тріпотіла на вітрі тюльпаном….
/Надихнула картина Ан Хі «На терасі»/
