На мить мені подихати Волинню,
Холодним лісом , де лежить глибокий сніг.
Вона далека, наче стала тінню,
Загублена серед думок моїх.
Подихати тоді, коли весна,
Цвітуть дерева, зеленіє луг,
Коли прокинеться зі сну верба,
Почути мову України, її дух,
І знову -довгий шлях на чужину,
Яка вже стала другим рідним домом,
Все, що я маю, все, що так люблю,
Це в Луцьку - мої друзі і знайомі,
Повернення назад уже не буде,
Тепер я гостя там і назавжди,
А тут втішає море й добрі люди
І тепле сонце навіть в холоди.
05.03.2021
