Лелека ще кружляє над вербою
і над місточком, що вмостився над водою?
Ну як ви там живете? Ще живі?
Вам ще співаночки співають солов'ї?
Ще плавають весною дикі качки?
Чи ще живе ота стара жебрачка
в малій хатині, що над самою водою?
Чи пам'ятаєте чи тужите за мною?
А може вже забули й в тишині
шлете прокляття ви на голову мені?
Не треба так, бо я така, як була.
Я вас люблю! Я вас ще не забула!
Я не змінилась зовсім відтоді
як діти грались в хованки малі.
Я все така ж, така , як була.
Чому мене прокляли ви й забули?
Я жити хочу, хай і в чужині
я відшукала сенс, любов знайшлась в мені.
Я хочу ще любити, так як всі.
Невже, не може щастя ще всміхнутися мені.
О мамо, мамо, вибач, не тужи.
І якщо можеш ще простити, то прости.
