По небесах вечірнє лате розлив майстерний пейзажист. Де-де розкидав хмари-клапті. Через Дніпро прокреслив міст. Заврунив кручі-малахіти уздовж дніпрових безбереж. Дніпровій чайці дав злетіти, куди лиш око обере. Пустив вітрильники за вітром, услід за ними - катери. І серце, в сутінь оповите, тонким серпанком підкорив. Підвісив місяць (ріжки - вгору). Розсипав першу жменьку зір. І всю дніпровість неозору покрив лазур'ю на позір. Погравши м'язами барханів, під колискову цвіркунів заснув натомлений Труханів. І снами клопоти замів. © Сашко Обрій.
ID: 919571 ТИП: ПоезіяСТИЛЬОВІ ЖАНРИ: ЛіричнийВИД ТВОРУ: ВіршТЕМАТИКА: Філософська лірика дата надходження: 15.07.2021 09:15:52 © дата внесення змiн: 15.07.2021 09:16:11 автор: Олександр Обрій
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie