От і все… доспівано пісні,
У валізі - сукні у рядочок.
До сих пір не віриться мені,
Що молочку не везуть в три ночі…
Черепаха* віддана моя
На роздачі не стоїть в їдальні.
Без дітей замовк наш клуб… а як?
Серпня йдуть акорди вже фінальні.
Наш педсклад (Чи друзі, чи рідня?)
Не біжить спросонку на планерку,
І міськрада не хвилюється щодня:
Як живеться нашим «піонерам»?
Не шкодуючи деззасобів і рук,
Прибиральниці з кімнат не йдуть дитячих,
На Зміїв пече на велику плаврук…
Наша старша – без вожатих плаче…
Ось і все… та не сумуйте, гей!
Не фінал це… а лише – зупинка!
На той рік, під вечір, знов діджей
Наш танцпол порве під «Ягоду-малинку»
Я ж сьогодні всім Вам вдячно посміхнусь:
Ви у мене є! Як не радіти?!
Будемо чекати всі весну,
Дякую:
Батькам! Колегам! Дітям!
*Черепаха Галина Володимирівна - наша шановна шеф-кухар
Як казали цигани: "Скільки там тої зими", і знову защебече Ваш табір дитячими голосами, Мариночко! Сили Вам, міцного здоров"я, натхнення і задоволення від роботи!
Катрусю, я вдома... Щиро дякую за Вашу теплу підтримку! 
