Остання фраза: «на добраніч»
І статус зміниться: «офлайн»,
Запал погасне. І обабіч
Холодним знов стає диван,
Затихло місто, ніч настала -
І я цього не помічав?
Все було весело, яскраво,
Коли в інсту тобі писав.
Перечитаю текст вечірній
Із посмішкою. От дивак:
Ось жарт дотепний був і вірний,
А тут мабуть-бо щось не так…
Наче стару шкільну записку,
Що від усіх своїх ховав,
Сто раз читавши її нишком,
Бо я ж новенькій написав!
«Добраніч» відповів, можливо
Іще напишеш ти мені
Із гостротою, ніжно й живо,
Допоки ти не уві сні.
Ні, я надію не облишу,
Чекаю меседж у пітьмі…
А на екрані тиша й тиша,
Бо бачиш ти солодкі сни…
