Як шкода не йде життя по колу,
Якщо осінь то вона одна,
Як піде не прийде вже ніколи,
В золото наряджена княжна.
Люба осінь ти така барвиста,
Люблю твої гарячі кольори,
Но шкода що опадає листя
Готуючи до нової пори.
Синє небо як життєве поле,
А на ньому дні мої-зірки,
Осінь,я не скаржуся на долю,
А скоріше навіть навпаки.
Люба осінь ти така барвиста,
Люблю твої гарячі кольори,
Но шкода що опадає листя
Готуючи до нової пори.
Я тобі подякувати хочу
За красу і щедрості твої,
Вдягну золоту свою сорочку
І з гордістю носитиму її.
Люба осінь ти така барвиста,
Люблю твої гарячі кольори,
Но шкода що опадає листя
Готуючи до нової пори.