Околиця засніжена –
Ти роздоріжжя душ,
Чуттєвість хвиль дрімає в ній
Лише її не руш.
Ось зграйка друзів воронів
Із довгожителів,
Так безтурботних споконвік,
У січнях нудних цих…
Скажіть, чи є іще ось тут,
Щось фантастичній мли?
Тони картин є сенс вдихнуть –
Із світла й теплоти…
Ось кінь крилатий і крутий
В галопі пролетить,
Чи з скелі Чусівської враз
Сова, як закричить…
Земні ці наші небеса –
Суспензія натхнень,
Вітрила наших милих мрій,
А то й життєвих п'єс…
Дерев ось група різних літ –
Підлітки і старі,
Хто мудрий, а хто юний світ,
Вдарують по-людськи
Скриплячи, в простір навкруги
Енергію свою –
Любов і тугу, й відчуття,
А з вітром ще й пісень…
Гранітні брили давніх літ
Мовчать лиш до пори –
Долонею прийміть привіт
З середини, з грудей…
Я обнімусь, околиця,
Є найживіша суть,
Хоч в часі ти заручниця,
Життя даси вдихнуть.
02.01.2023 р.
