Непогашені вікна у пелені пізньої ночі,
В чорних брилах будинків обабіч прямої дороги
Незнайомого міста, яке лиш проїхати хочу,
Сумно дивляться в душу зболілу очима тривоги.
Звідки те відчуття, що то я залишИла там світло?
У надії вернутись туди, що уже не вернути.
І усе, чим бездонна ця темрява світить- то звідти,
Із чужих непогашених вікон, в минуле закутих.
Зворушливий вірш з філософією почуттів, і проникливою образністю. Завжди залишаємо частку свого світла там, куди линуть і самі думк. Та найгірше зараз, коли зруйновані міста дивляться на тебе пустими чорними очима цих вікон. З повагою.
Lesya Lesya відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сумно і болісно. Коли залишаєш не на довго думаєш скоріше б додому,а тут навіть важко уявити що робиться в душі. Та все ж будемо сподіватись на кращі часи.
Lesya Lesya відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Світло недарма забулося вимкнути
Спалити мости завжди буде час
Єдине не впевнений чи в правильному розумінні вжите слово «у пелені»
Lesya Lesya відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! пелена дощу, чи пелена туману- вживані порівняння. Там було в мороці. Але морок, то дуже темно. А в картині, яку бачила, ще видно чорні брили будинків. Значить, на фоні щогось їх видно. Значить не морок. Хай буде пелена
Вдячна за сприйняття. А я Вас переконала?
пелена дощу, чи пелена туману- вживані порівняння. Там було в мороці. Але морок, то дуже темно. А в картині, яку бачила, ще видно чорні брили будинків. Значить, на фоні щогось їх видно. Значить не морок. Хай буде пелена 
Так, думав просто що пелена - це такий собі нижній край одягу 
Душевно! Без віри й надії,ніяк не можна, як й не можна без світла,нехай і з чужих вікон! 
Дякую! 
