Він, вона і ти, і я:
Разом ми – одна сім'я:
І дорослий, і маля.
Спільний же в нас дім – Земля,
Де усі родились ми,
Ті, що зовемось людьми,
Щоб у щасті й згоді жить,
Одне одного любить.
Всі ж ми: він, вона, я, ти –
Наче сестри та брати
На Землі – планеті цій
У родині вселюдській,
Що впродовж тисячоліть
Населяє білий світ.
Щоб у щасті й згоді жить,
Треба нам як слід робить,
Бо лиш праця принесе
Кожному із нас усе,
Що бажаємо здобуть,
Щоб щасливимим лиш буть,
Та не лиш у певну мить,
Щоби тільки з щастям жить,
Сповнивши ним почуття
І думки, а все життя,
Доки не настане час
Той, коли прийде́ по нас
Смерть, що відвернуть повік
Не зуміє чоловік,
Щоб на світі вічно жить.
Смерть не вдасться ж обхитрить.
Євген Ковальчук, 07. 07. 2020
ID:
984004
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 22.05.2023 20:03:09
© дата внесення змiн: 22.05.2023 20:03:09
автор: Євген Ковальчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
