Валя Савелюк: прекрасний вірш, Наталю і нагадав мені іншого Вашого прекрасного вірша - з таким фіналом:
(........)
Як мало треба щастю – висоти
І простору! Все інше – і не конче…
Між велелюддя, темпу й суєти,
Людино, зупинися і світи,
Ти – сонце!
(це я вже вдруге пишу Вам відгук, бо під першою спробою котрийсь із ревнивих тутешніх філософів узявся критикувати наведену мною строфу із Вашого вірша, раніше написаного - певно не розібрався до кінця і думав, що це я себе тут цитую - отака смішна вийшла оказія... якщо знов втрутиться без запрошення і до цього мого відгуку - видалю і цей, і більше вже писати тут не буду, напишу листом )
Валя Савелюк: люба Мирославо, дякую сердечно дуже рада Вас бачити... недарма потягло, це так, бо я давно вже Вас не бачила - якось не співпадаємо останнім часом (за мною борг перед Вами - давній... пам\"ятаю...)
Валя Савелюк: дякую, Наталю рада Вас бачити - тим паче сьогодні так, було б добре, якби це стало пророцтвом, що збулося, і після Води прийшов Вогонь (як ми з Вами - маю на увазі наші стихії за гороскопом - Ви Вода, я - Вогонь...) - з метою очистити ту землю і тих людей від гордині їхньої непомірної і злобИ - богоненависти їхньої...
дякую за привітання і побажання, обіймаю Вас тепло і дружньо - з любов\"ю В.С.
Валя Савелюк: мир нам підсовують замовники кремлівського фашизму - корейський чи парагвайський варіанти миру - можемо вибирати, але нам потрібна ПЕРЕМОГА - це все, що нам потрібно, і тільки Бог - надія наша, решта все - людське