Ангеличка: Дуже вірні слова! Молитва наближує до Небесного Отця і зцілює душу. Зате недавно я познайомилася з дуже крутим богословом, що викладає в УКУ, то він написав роботу, що Іісусова молитва виробляє у віруючого комплекс наповноцінності. Отакі нездорові пришпили...
03.04.2013 - 12:45
В духовних питаннях потрібно мати доброго керівника, точніше духівника. Водночас треба розуміти, всіх проблем духівник не вирішить, потрібна ще особиста праця, зусилля. А до Бога в нас вузька дорога.
Ангеличка: Ничего, что раскупили! При большой охоте можно и по шпалам, опять по шпалам... Вы нарисовали прекрасную картину. Тем более она кажется прекрасной мне сейчас, когда у меня за окном поколено снега, метёт метель не смотря на апрель и потепления не придвидится.
04.04.2013 - 20:17
Скоро..скоро...весна не за горами.В хорошей компании можно и по шпалам.
Ангеличка: Очень точно написано! Но нужно не только к собственному сердцу прислушиваться, но и к чужим, чтобы своей холодностью и безразличием их не разбить.
27.03.2013 - 22:43
Всё правильно.Рад Вас, видеть.Спасибо за комментарий.
Я уже вообще подозрительно стала относиться к людям, которые напрашиваются на дружественные отношения. Так и знаю, что им что-то нужно от меня. И мужа тоже торможу с заведением дружбы, а то он тоже потом страдает, что его поиспользовали.
17.07.2012 - 08:29
До боли знакомая ситуация. А ведь так хочется верить людям. Ведь не все они таки. Больно.
Спасибо за комментарий. Хорошего Вам дня.
Щодо катакомбників, то не потрібно плутати справжніх катакомбників з псевдо-катакомбниками, які таковими не є, а просто грають на назві, просуваючи свої ідеї канонізації, скажемо, Гітлера.
Щодо того, що Благодать Святаго Духа їх покинула, то будьте, будь ласка обережні з такими висловами! Бо пересуди і т.д.- це не показник. Наразі в МП теж настільки багато бруду, що у багатьох людей теж і вже давно виникає питання про те, а чи не залишив Святий Дух МП, і навіть питання: чи він там був взагалі з часів 1943р, коли Сталін створив РПЦ для своїх цілей і підпорядкував її чекістам, які і до сих пір там премило служать. Доречі, це не обмовини і не плітки. В самому інтернеті дуже багато інформації з того приводу, у Росії(причому цілком офіційно) був знятий документальний фільм, його крутили по телебаченню, про те, як у 1943р Сталін створював РПЦ. Доречі, такі питання виникають не у катакомбників і різних осколків РПЦЗ, а у вірних якраз МП, які збентежені тим, що твориться у церкві.
18.06.2012 - 10:37
Не похвалюся, що я маю якісь досягнення в духовному плані, але мій перехід в конфесію РПЦ був пов'язаний із особистими духовними проблемами, які поступово після переходу до РПЦ стали вирішуватись.
Відчуття благодаті Святого Духа повністю словами не поясниш, це відчувають віруючі серцем.
Я зрозумів, що Ви теж ходите до канонічної православної церкви. Якщо так, то раджу Вам обережніше висловлюватись про свою церкву, інакше буде страждати Ваша віра.
І взагалі цікаво, чому це Борода вважає, що ви відстоююте нерідне. Як він був уніатом, то най їм залишається. Але якщо я - православна, хоч і Львів"янка і в мене у роду не було уніатів, то чому ця церква для мене має бути рідною?
Львівський собор я наразі не дуже поважаю, бо тоді ті, хто були дійсно вірні уніати, пішли або у підпілля, або у табори. А залишилися і тіпа перейшли у православ"я тількі ті,хто погодився працювати на НКВС. Повірте, я знаю що кажу. Біда в тому, що якраз вони і виховали тих, хто став перевертнем і на початку 90-х яро "відроджували віру". Вчора були православними, а нині вже греко-католики. Ото і плачевно. Бо то є запорука зрадливості і підступності, роботи на якогось господаря, а не служіння Богу.
14.06.2012 - 13:08
Дуже багато дискусій викликав мій вірш.
Я думаю, хто би якими мотивами не керувався, а все рівно, як Бог дасть так і буде. Апостол Павло казав, що він радий навіть тому, що коли Христос проповідується людьми, які проповідують Його не від чистих міркувань (передаю своїми словами).
На початку 90-х років багатьом людям в Галичині було все рівно, до якої конфесії належати, бо за радянської влади не було можливості читати духовну літературу, щоб дізнатися про ту чи іншу віру та церковні канони.
Знаю точно також те, що для захоплення церков греко-католики в 90-х роках направляли по селам Галичини заїжджі "десанти", в складі яких досить часто були люди, колись далекі від віри в Бога.