|
"І мертвим, і живим,
і ненародженим..."
Т.Г.Шевченко
"Коли хтось каже: "Я люблю Бога",
а брата свого нена́видить,- неправду мовить".
Перше послання Іоанна Богослова
(Апокаліпсис) Гл.4. В.20.
Березень не за гора́ми,
Засяють світлиці...
За розумними реча́ми
(що знімуть з полиці),
Ми полинемо думками
На Чернечу го́ру.
Туди, разом з нами,
В цю святкову по́ру
З усіх закордонів
Й всі скитальські ду́ші,
На звук передзвонів
По небу, по суші
На свято з'єднання
Із усім народом,
На День поминання
Велетенським ходом
Прийдуть по науку
(та чи зрозуміють?),
Чи подадуть руку?
Й засіявши ниву,
Розвіють розпуку...
Ду́ші прийдуть козаків,
УПА й сучасних воякі́в.
Колись оспіваних Шевченком,
Ведених Орликом та Дорошенком.
Військо, що "як море червоне,
Перед бунчуками, бувало горить,
А ясновельможний на воронім коні,
Блисне булавою - море закипить".
"Ясновельможнії гетьма́ни.
Чого ж ви чванитеся, ви!
Сини сердешної Укра́йни!"
Чи ж розтопляться і розпливуться
На Чернечій горі "Де лани широкополі...",
Внутрішні кордони,
Що створились нашим
Покаліченим життям
У душах наших?
Чи ж станемо один народ,
Що поклоняється Пророку,
Без тих партійних перешкод
Й збере́мось разом на Толо́ку?
Чи тільки раз в дев'ятий день
Весни, нам єдність засіяє
І не збагнем пророчих вчень,
Що нам Шевченко посилає:
"Обніміте ж, брати мої́,
Найменшого брата -
Нехай мати усміхнеться,
Заплакана мати,
Благословить дітей свої́х
Твердими руками
І діточок поцілує
Вольними устами.
І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України,
І світ ясний, невечірній
Тихо засіяє...
Обніміться ж, брати мої,
Молю вас, благаю!"
05.02.2024 р.
ID:
1005031
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 05.02.2024 15:46:41
© дата внесення змiн: 06.02.2024 15:04:29
автор: Олекса Терен
Вкажіть причину вашої скарги
|
