Пречистій
Небесній Цариці Марії
з любов’ю присвячується
Гріх — не перетворювать
що йде крізь мене —
в Життя, в любов Христа —
в слова Його —
в грімкі знамена!!
крізь мене?
де йде порив?
крізь мене! —
ліс сполохнувся
шумом листя?
як це іду
вогненний —
Христом із ним ділитися!!!
і медом із висот!
Ся тайна
вощаная геть закривала
вогненну всю — гармонію!
І ця —
Тут не бувала!
ансамблевість
в лісі ансамблевість звиває покривала?
Кусками в небеса! — а небо взорувало б!
весь ліс чекав
ніхто мене
так не чекав
а це чекало
й в мені —
такого —
не бувало!
щоб тут ішов — ділитися
огнем і суттю
з відбуваючим вже
листям
радість пожне
огненна всіх —
Христом ділитися!!!!!
сильні — прокинулися б
слабкі —
як діти
тайно з супокоєм засинали б
мов мед
у воску
закривали б…
«Якби Я
не творив цих діл… гріха не мали б.»
Амба —
знесвітленим
це знегрунтовленим і водяним
амбалам.
Християнськіше! —
то це й на день похоже,
Боже?
31.10.2024, пам'ять св. мч Єпімаха, що прийшов
з пустелі підтримати мучеників Христових...
Київ —
третій вибір Богородиці
