Для чого ти сюди колись прийшла?
Для чого увірвалась ти в мій світ?
Коли ні разу ще щасливим я не був,
На протязі тих пережитих мною літ.
Чому нас доля все таки звела?
Ніяк я зараз цього не збагну.
Прекрасна, мила, молода була.
А я як завжди думав, що тону.
Та я й втопився в глибині твоїх очей.
Таких блакитних, наче волошкове поле.
Було багато тих недоспаних ночей,
Було і радостей тих ціле море.
Тепер з тобою разом назавжди.
І вже ніхто нам більше не потрібен.
Ми летимо до мрій через роки.
Знайшли ми свій з тобою рівень.
