Осіння ніч, як фея з казки,
Вона всіх може зчарувать.
Та це буває лиш до часу.
Спішить світанок чаклувать.
Зникає темінь, нічка мліє,
Чарівність ночі зникла десь.
Неквапно обрій вже сіріє,
Міняє фарби обрій весь.
Почав світанок новий день,
Землі торкнувся промінь сонця.
Розбив цей промінь тьму ущент,
Зробити швидко це вдалося.
Повільно сонце піднімалось,
В думках - все буде по - новому.
Роса вже землю напувала.
Забув світанок і про втому.
Жахнулось сонячне проміння,
Горить, здавалось, горизонт.
Була пожежа, а не тління.
Світанок нічку поборов.
І ось вже новий день на часі,
Світанку можна і спочить...
Хай новий день несе удачі,
Щасливим буде не на мить..
Дякую! Хай буде щасливим!
