В безкрайньому краї, де небо — мов шовк,
І гори величні росою покриті,
Де вітер в траві засоромлено змовк,
Немов потонув в оксамиті.
Ходила я там по звіриних стежках,
Збирала себе по маленьких частинах,
Знаходила памʼять в старезних книжках
Й гойдалась в дельфінів на спинах.
Немов повернулась у виток душі,
Де світло зродилось уперше,
Де схожі пісні про високі ліси
На пісню «Ой верше, мій верше».
Я слухала дзвоників співи лункі,
Ходила роздягнена й боса,
Складала каміння у вежі стрункі
Й легенди вплітала у коси.
Я бачила тайну, і тайна мені
Свої відкривала секрети.
Я знаю, як пахнуть дощі навесні,
Що змиють зими силуети.
І доки я стежку свою не знайшла,
Якою піду у безкрайність,
То буде мені ця Земля замала,
І межі — звичайна формальність.
Чи можна любити простору глибінь
Так сильно, що дух переймає?
Країна душевних моїх володінь —
Я знаю тебе і не знаю.
***
І ходила так, зачарована,
І дивилась я, і не дихала…
І побачила те, що сховано,
І на вогник від свічки дмихала.
Десь між двох світів на кордоні я,
Під ногами пил — полотно рябе.
Гей, нескорена Каледонія!
Полюби мене, як і я тебе.
——————————————————
Що означає Каледонія?
• Каледонія — це стародавня назва Шотландії, яку використовували римляни.
• Слово походить від латинського Caledonia і пов’язане з кельтським племенем caledonii, яке жило на півночі Британії (сучасна Шотландія).
• У кельтських мовах це могло означати “лісистий край” (корінь caleto- означає “жорсткий” або “дерево”).
• Римляни використовували цю назву
з І століття н.е, щоб описати північну частину острова Британія, яка була поза їхнім контролем.
• Каледонія асоціюється з дикою, гористою природою та непокірними племенами, які протистояли Римській імперії.
Нарешті читач, якому подобається якась історія у поезії. Мені дуже приємно .
Доречі так, треба дізнатись чому це місце називають теж так. Невже жили ті ж племена? Пошукаю ))