Шаруділи
театри
експресивно :
перші
стендапери
ексцентричні
локшину
"ь"
іронічно
Тестували,
анекдотами
роблячи
ауру...
плескали
усі !..
ниньки
"ь"
кіптяву
АДаптує.
Штепсель і Тарапунька - український комедійний дует одесита Юхима Березіна та полтавчанина Юрія Тимошенка, котрий мав шалену популярність за часів так званого "с р с р" .
У задушливій гнітючій тоталітарній системі вони стали "ковтком свіжого повітря", хитро й дотепно жартуючи і висміюючи дрібні недоліки країни рад. Звісно, деякі їхні різкі жарти не могли пройти осторонь тодішніх чиновників. Їм часто дорікали за словесні витівки на сцені, але магія їхніх виступів брала вгору і вже та ж номенклатура реготала з простими людьми у залі над черговою замальовкою артистів.
На запитання одного партійного начальника "Чому ви ще досі не в партії ? " височенний Тарапунька категорично відповів : "Поки є там негідники та інші подібні до них, немає сенсу про щось говорити..."
Кидалася в очі цікава кумедна деталь : "російськомовний старший брат" (Штепсель) був низькорослим й жалюгідним проти "українського простачка" й "молодшого брата" (Тарапуньки), що розмовляв українською, і видавався на цьому фоні справжнім велетнем - козаком.
Ба більше, саме з уст надто масного на язик полтавчанина виходили найкращі "закваски" їхніх різноманітних програм, так як одесит частіше всього виконував роль резонера.
