1.Подвійне відображення,як сон,
у мареві вчорашніх днів.
І воск краплинами біля вікон ,
і ледве чути пташиний спів.
Спадає тихий вечір попри все
і в ніч пішов сивий туман.
І його шлейф кудись несе .
Там у природи на все свій план .
Приспів-
Річкою з крутими берегами
човни відпливають в небуття .
Все ,що було там і поміж нами
з'єднає навіки життя.
2.Закріплені ідеями дзеркал
зірки шукають відображення.
І тиха ніч несе вже свій фінал.
Він розриває певні враження .
Вже скоро охолоне течія.
І піде час назустріч до світанку .
І пісня вже лунає солов'я .
І сонце нас зігріває зранку.
