Життя перегортає сторінки,
А ми за ними идемо навмання.
А то спішим , не знаючи куди.
А іноді спостерігаємо здаля.
Живемо день за днем, шукаєм долю,
А іноді шукаєм калорит.
А може ми блукаємо по полю,
Чи просто хочемо одітись в оксамит.
На полі ми то сієм, то збираєм
То колим ноги об стерню високу.
А оксамита калоритного не маєм
І одягаємось в тривогу одиноку.
Все нескінченне має свіи кінець.
Перегорнути можна купу долі.
А можна просто вибрати живець.
І посадити на просторах волі.
Надія Тополя
