Мадонна не палить сигарети,
вже давно забуті всі сонети,
І не розписані портрети,
Бо не буває щастя без планети.
Мрії не існують ще з зими,
Ти мовчиш,
Але всередині кричиш.
Ніхто не усміхнеться ще раз,
Лиш докір та й потреба,
Дивишся ти вище неба,
І у серці наче не бувало й фраз,
Не відбувся в серці покрас.
Мадонна не палить сигарети,
Не дивиться касети,
Та й забула про газети.
Чи справдились ці прикмети?
Вона зберегла,здається,амулети,
Але й не відчула так куплети..
