А дзвін журливо так співав.
Він наче знав, він відчував,
Що пісня ця його - остання,
Що жить йому лиш до світання.
А дзвін журливо так співав.
А дзвін тужливо так співав.
Для нього ранок не настав.
Вночі червоні хижі птиці
На землю скинули з дзвіниці,
І дзвін навіки замовчав.
Минули роки лихоліть.
Але й донині дзвін стоїть
Докором нашому сумлінню,
Що душі піддали розтлінню
І не змогли гріха спинить.
