Я випадаю з реального світу. День за днем виникає враження, що насправді мене немає.
Є тільки якась субстанція, що і є я.
починаю помічати щось дуже просте, але й водночас майже невловиме
і якщо звільнити себе - світ починає тебе наповнювати. самостійно і майже безболісно.
проте з часом він тебе спустошує і ти інтуїтивно зачиняєшся..
ми - це дуже просто:
це дві літери,
дві людини.
а вам майже однаково,
є я чи не я.
«я» для вас завжди братиме верх.